Любов... Кохання... Такі хвилюючі слова. Скільки навіюють вони думок, переживань.

        Учні 10- А класа зустрілися із учителем української літератури Оленою Тимошенко у теплому  затишному літературному кафе. Осінь надихнула їх поговорити  про кохання та звернутися до поезії Івана Франка зі збірки «Зів'яле листя».

        Великий  Каменяр представ  перед старшокласниками ніжним, відвертим у своїх почуттях. Саме під впливом страждань, «солодкої муки» від кохання без відповіді у поета народилися незрівнянні шедеври інтимної лірики.

        Під час спілкування юнаки та дівчата спробували зрозуміти поривання, болі, втіхи поезії поета- та  відкрили для себе Франка- «лірика високої проби.»   Учні прийшли висновку, що головна думка інтимної лірики поета– кохання – це радість і страждання.

        У виконанні студента музичного відділення педагогічного училища прозвучав романс А. Нос-Анатольського на слова І. Франка «Ой ти, дівчино, з горіха зерня»

         Вчитель особливу увагу приділила особистому життю поета, трьом жінкам -Ользі Рошкевич, Юзефі Дзвонківській,  Целіні Журовській, яких він кохав щиро, та, на жаль, окрім душевного болю, розпачу від цього кохання Франко  не  мав.

        Це нерозділене кохання виразили вихованці  танцювального  клубу «Нараяна» (керівник Володимир Коваленко).

        Згадали учні і Франкову дружину Ольгу Хоружинську, яка була  вірною помічницею, допомагала йому в літературній роботі. Вона жила його життям, була його дорадницею й підтримкою.

        Під час заходу було розкрито світ почуттів і пристрастей, створений поетичною уявою майстра. Навіть через століття великий Франко   виховує у української молоді повагу до найкращих людських почуттів та  усвідомлення того, що любов – це почуття, яке треба цінувати і берегти.